Suzuki S-Cross. Все на своїх місцях

Suzuki оновила давно відому модель SX4, перейменував її в S-Cross. Що це насправді - поверхнева косметика чи серйозна модернізація автомобіля? Нумо знайомитися з цією машиною ближче та шукати відповіді на ключові питання.

Як виглядає?

Покращити зовнішній вигляд SX4 було не дуже складно, адже, давайте відверто, попереднє покоління моделі виглядало трохи незграбно. S-Cross теж красенем не назвеш, але й сама філософія цього автомобіля не передбачає дизайнерської сміливості. Це, на мою думку, автомобіль для не надто молодої аудиторії - коли стабільність та спокій цінуєш більше за тренди чи бажання виділитися з натовпу.

Хай там як, Suzuki S-Cross має непоганий вигляд, він більше за SX4 схожий на класичний кросовер, при цьому родинні риси та впізнаваність моделі нікуди не поділися. Це має забезпечити цікавість до S-Cross не лише давніх поціновувачів Suzuki, а й нових клієнтів.

Що в салоні?

В принципі, все, що сказано про зовнішність, можна повторити й про інтер’єр, хоча є деякі винятки, про які варто поговорити.

S-Cross залишився вірним собі - зберіг загальну аскетичність (можливо навіть старомодність) дизайну, жорсткість матеріалів оздоблення (м'яка лише невелика частина торпедо навпроти переднього пасажира) та майже повну відсутність «плюшок», притаманних сучасним автомобілям. Ви не знайдете тут ані бездротової зарядки для смартфона, ані розсипу USB-портів (він лише один), ані великого дисплея на панелі приладів.

Suzuki залишила класичну комбінацію приладів, яка була популярна ще років 10-15 тому, але зараз виглядає наче привіт з минулої автомобільної епохи. Ба більше, вдень аналогові прилади з білими цифрами на сірому фоні не дуже інформативні, а показувати, наприклад, поточну швидкість бортовий комп'ютер не вміє. Тож, контроль швидкісного режиму, особливо у місті, потребує певного напруження.

З іншого боку, SX4, а тепер і S-Cross, завжди був і є автомобілем демократичним з точки зору ціни, тому багато чого йому можна пробачити. Але про це пізніше. А прямо зараз відзначимо зручні сидіння, простір в салоні (для тих, хто не знав - S-Cross довший за Vitara, тому місця для ніг задніх пасажирів тут більше), непогану для цього сегменту ергономіку та чудову оглядовість, а також найголовніше надбання S-Cross - мультимедійну систему, яка приємно здивувала цікавою графікою, зручністю, інформативністю та швидкістю роботи. І це зовсім не перебільшення - серед конкурентів S-Cross, особливо японських, ви не знайдете нічого подібного. Дуже приємно цією системою користуватися. Якість зображень з камер кругового огляду, до речі, теж гарна. Браво, Suzuki!

Ну і, звісно ж, безумовною перевагою S-Cross є його багажне відділення об’ємом від 430 до 1230 літрів. Це один з найкращих показників у класі, та й на практиці користуватися багажником зручно - тут є подвійна підлога з можливістю фіксації твердої полиці під кутом, є великі бічні кишені для каністр з рідиною, наприклад. Все як має бути.

Як їде?

Велика перевага Suzuki S-Cross полягає в тому, що під його кузовом - перевірене часом «залізо». Хтось може заперечити, мовляв, технології не стоять на місці, але знов повернемося до первинної філософії моделі - вона не про надсучасність, а про стабільність і спокій за своє майбутнє. Тобто про надійність. І це саме про S-Cross, адже побудований автомобіль на давно відомій платформі зі стійками McPherson спереду та балкою ззаду, а під капотом - 4-циліндровий 1,4-літровий бензиновий турбодвигун на 140 «конячок» та 6-ступеневий «автомат» від Aisin. І, звісно ж, фірмовий повний привод AllGrip. До речі, повнопривідні версії комплектуються виключно «автоматом», тоді як передньопривідний S-Cross може оснащуватися ще й 6-ступеневою «механікою».

Розповідати про все це в подробицях немає сенсу - все вже відомо, й відомо тим, що працює майже безвідмовно, а якщо й виникають якісь дрібні проблеми, вирішуються вони швидко та недорого.

Коли сидиш за кермом Suzuki S-Cross, відчуваєш, що тут все на своїх місцях. В тому сенсі, що ця силова установка повністю відповідає автомобілю - його масі, габаритам, завданню. І більше не треба, і того що є вистачає. Двигун жваво реагує на акселератор, коробка без зайвих вагань і роздумів робить свою справу. Особливо приємно відчувати «підхоплення» турбіни від самого початку руху. Це дає відчуття динамічності та впевненості, хоча в абсолютних цифрах розгін з місця до «сотні» не б'є рекордів: повнопривідна версія з «автоматом» в реальному житті не виїжджає з 10 секунд.

При цьому витрата пального помірна - 9-9,5 літрів у місті (залежно від трафіку та щоденного пробігу), 6-7 літрів у заміському циклі (залежно від швидкості та завантаження).

Щодо шасі, його комфорту для пасажирів та відчуттів водія, то це, звичайно, далеко не еталон керованості та швидкості реакцій, але комфорту не бракує. Підвіска сумлінно відпрацьовує нерівності дороги, не надто турбує поштовхами та не дозволяє кузову зайвих розхитувань. Втім, хотілося б відчувати більшої інформативності від керма, особливо у принульовій зоні. А ще тут не завадить додаткова шумоізоляція, тому що без неї, особливо на швидкості понад 100 км/год, сторонні звуки починають заважати насолоджуватися поїздкою.

Чи є сенс купувати?

Якщо ви невибагливі до наявності в автомобілі безлічі сучасних технологій, а навпаки, цінуєте простоту та надійність, якщо у вас обмежений бюджет на придбання та обслуговування автомобіля, якщо він потрібен вам для звичайного щоденного використання й періодичного долання легкого бездоріжжя, а не для того, щоб когось чимось здивувати - так, Suzuki S-Cross стане розумною покупкою. Це автомобіль, який служитиме вам багато років і матиме непогану залишкову вартість на вторинному ринку.